Мово рідна!
Колискова,
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти,
Гей, яка ж прекрасна Ти!
Іван Багряний
Українська мова — одна з найдавніших, наймилозвучніших і найсамобутніших мов світу. За мелодійністю вона посідає друге місце у світі після італійської.
Свято української писемності та мови було започатковане у 1997 році Указом Президента України Леоніда Кучми. Традиційно воно відзначалося 9 листопада — у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, ченця Києво-Печерського монастиря, мислителя й ученого, який започаткував традицію українського літописання та зберіг для нащадків історію нашої держави.
Починаючи з 2024 року, Україна відзначає День української писемності та мови 27 жовтня — у зв’язку з переходом Православної церкви України на новоюліанський календар. Відповідний указ про зміну дати святкування Президент України підписав 28 липня 2023 року.
З нагоди свята доцент кафедри загальнонаукових, соціальних та поведінкових дисциплін Одеського інституту МАУП Наталія Миколаївна Борисенко підготувала презентацію, присвячену Дню української писемності та мови. Її метою стало привернення уваги до сучасних проблем розвитку української мови, популяризація української культури та підвищення престижу державної мови.
До заходу активно долучилися студенти першого курсу першого (бакалаврського) рівня усіх спеціальностей. Особливу увагу привернув творчий виступ студента спеціальності «Право» Святого Дмитра, який поклав на музику вірш невідомого автора, присвячений українській мові. Пісня прозвучала натхненно, у чудовому виконанні та власній музичній обробці автора.
Традиційно у цей день стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, а також проходить радіодиктант національної єдності, який цьогоріч відбудеться 27 жовтня об 11:00. До написання диктанту запрошуються всі охочі — викладачі, студенти та працівники інституту.
День української писемності та мови об’єднує українців у всьому світі. Це свято любові до рідного слова, пошани до культурних традицій та усвідомлення своєї національної ідентичності.
Мова
Максим Рильський, 1956
Як парость виноградної лози, плекайте мову,
Пильно й ненастанно політь бур’ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає — народ говорить,
І любов, і гнів у тому гомоні морськім.
Немає мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядати свій сад.
.jpg)
